У попередній статті  ми з′ясували відмінності співочого та мовного дихання. А сьогодні докладніше поговоримо про співочий видих.

Недоліки видиху

Одним із суттєвих недоліків дихання у дітей є нерівномірність видиху. Голос звучить поштовхами, тремтить і гойдається, видих – короткий. Під час видиху потрібно, щоб ребра, які розійшлися в сторони під час взяття дихання, поверталися у вихідне положення поступово, плавно, тобто зберігати при видиху стан вдихальної установки.
Природне, правильне співоче дихання сприяє співу на опорі. «Опертий звук» сприймається на слух як опір від звуження входу в горло при співі. При співі на опорі звук гарний, об’ємний та сильний. Співати на опорі – це співати, економно витрачаючи подих при активному змиканні голосових зв’язок.

 

Опрацювання довгого, рівного видиху

Тренуючи рівний видих, ми закладаємо основи рівного звучання голосу. І не забуваємо, що у співочому диханні видих довше, ніж вдих.

Для цього робимо активний вдих носом, пославши повітря в область живота. І зі звуком ТЦ-Ц-Ц … повільно видихаємо повітря. Щоб повітряний стовп був рівномірним і не хитався, необхідно після вдиху залишити м’язи живота в стані максимального вдиху, а сам живіт круглим, як м’ячик.

На цьому етапі ми можемо вказати учням, що в дихальних вправах треба підготуватися до виконання — позбутися від надлишків повітря на попередньому вдиху, тобто гіпервентиляції. Для цього потрібно зробити видих на звуці «ф», «х», тобто видалити усе остаточне повітря з легенів.

Видихаємо – потім беремо вдих і робимо вправу. Це потрібно для того, щоб діти привчалися розподіляти дихання, і брали стільки повітря, скільки треба для виконування музичної побудови – фрази або речення.

Займаючись дихальними техніками, завжди треба мати з собою воду, щоб попередити гіпервентиляцію. Якщо учні відчують себе не зовсім комфортно, запаморочиться голова — просто треба випити води і подихати спокійно.

Для опрацювання довгого, рівного видиху можна зробити з маленькими дітьми вправи «Свічка», «Кулька», «Бульбашки».

 

Вправа «Свічка»

Виконуючи вправу, уявляємо собі запалену свічку.
Дуємо на свічку, але намагаємося не загасити полум′я, видих рівний, спокійний. Перевіряємо, щоб щоки не надувалися, рівний струмінь повітря посилаємо уперед. Це потрібно, щоб звучання було не «утробним», а польотним.
Звук посилаємо слухачам.

 

Вправа «Кулька»
А коли ми надуваємо кульку, видих насичений та потужний.

Вправа «Бульбашки»

Ще можна зробити «бурю в склянці». Це, звичайно, жарт. Але дітям подобається через соломинку пускати бульбашки у склянці з водою. Завдання – видих при цьому повинен бути довгий, рівний.

 

Вправа «Гріємо долоні»

А можна ще погріти долоні своїм диханням.
 

 

Збільшення об’єму повітря в легенях

Виконуючи спокійні, повільні твори, нам потрібен більший об’єм повітря в легенях. Для цього, а також для зміцнення дихальних м’язів, можна зробити вправи «Балерина» та «Обійми».

Вправа «Балерина»

Уявляємо собі балерину, і робимо рухи, як у танцівниці. Вдих – глибокий, рівний, спокійний. Вправа корисна ще й тим, що плечі не можуть підніматися, як, наприклад, у в праві про квіточку, коли викладач пропонує понюхати і відчути аромат квітки. Як роблять цю вправу учні? – Так, вони піднімають занадто плечі, що не припустимо для вокаліста.
Дивимося та робимо вправу.

 

Вправа «Обійми»

Ця вправа допоможе нам в опрацюванні рівного та довгого видиху.
Самі себе обіймемо за плечі. Видих довгий, без поштовхів.
Об′єднуємо дві вправи – «Балерина» та «Обійми».
Дивимося відео вище та робимо вправи.

 ___________________________

А зараз пропоную послухати мою ученицю Самофалову Дашу. Вона виконає твір Крістіни Кочегарової «Крила Янгола».
У цьому творі виконавцю потрібен довгий, рівний видих, без поштовхів. Дихання розподіляється на довгу фразу.

 

Сподіваюся, інформація та вправи були для вас корисні.
І тому пропоную поділитися посиланням зі своїми друзями у соціальних мережах.
До речі, про мовне дихання можна дізнатися з цієї статті.  

До зустрічі.

Ірина Анищенко

.