Зі статті ми дізнаємось, що таке співоче дихання, та розглянемо відмінності співочого дихання від мовного дихання.


У попередній статті  ми з′ясували, що дихання у житті – побутове, або мовне, складається з двох приблизно однакових за протяжністю фаз: вдиху та видиху. Щоб говорити на видиху, нам потрібно спочатку взяти вдих.

Чим відрізняються співоче та мовне дихання?

А чи підійде таке дихання для співу? Ні!

Співоче дихання – це усвідомлений та керований процес.
В співочому диханні видих – довший, ніж вдих, щоб нам вистачило дихання на цілу фразу. І це – головна відмінність.

Та ще з′являється фаза – затримка дихання. Вона необхідна для активізації вокального апарату. В хорі це – ауфтакт – для одночасного початку звучання.

Про це повинні знати навіть вокалісти-початківці і працювати над виробленням активного вдиху, затримки дихання, та вчитися розподіляти видих на цілу побудову – фразу, або речення.

 

Деякі викладачі вважають, що не слід на уроках вокалу відокремлювати заняття постановкою дихання від роботи над твором.

Але вокалісту-початківцю складно розподілити свою увагу на виконання технічних завдань та створення художнього образу.

Тому слід урізноманітнити форми роботи на вокалі та навчити учнів працювати над деталями твору.

Тим більше, що у голосі цінується тембр, об’ємність, польотність, дзвінкість, активна подача звуку. І домогтися цих якостей не можна без послідовної та завзятої роботи над виробленням співочого дихання.

Тренування м’язів дихання

А тому давайте потренуємо м’язи, які беруть участь у співочому диханні
Перша вправа, яку ми зробимо – це ПЕРЕЛЯК.

 

А також подивимося та зробимо вправу ЗДИВУВАННЯ.

 

Співочий вдих

Давайте більш детальніше зупинимося на співочому вдиху.

Співочий вдих трохи більший за життєвий. Він має бути досить швидким та енергійним, глибоким та повним.

Швидкість вдиху має відповідати темпу твору. Не можна брати зайве повітря на вдиху, тому що воно буде заважати, і від нього доведеться звільнитися під час співу.

Як же ми беремо вдих?

Вдих можна брати носом, можна – ротом. Але дихати весь час носом незручно, особливо у швидкому темпі це шумно і довго.

Ротом дихати весь час теж незручно – осушується задня стінка гортані, і починається першіння в горлі. Зазвичай, комбінують ці прийоми та користуються змішаним вдихом – іноді носом, іноді ротом, або одночасно ротом і носом.

При цьому вдих має бути абсолютно безшумним. Глибина вдиху залежить від таких факторів:

спів у низькому регістрі вимагає глибшого вдиху, ніж у високому регістрі
– на більш довгу фразу потрібно брати глибше дихання

– у творах спокійних, повільних вдих має бути глибокий, у швидких творах – вдих короткий та енергійний

Затримка дихання

У співочому диханні (нагадую) вдих відокремлюється від видиху затримкою дихання. Затримка дихання потрібна, щоб мобілізувати і активізувати весь співочий, весь дихальний апарат. У співаків-початківців фаза затримки дихання відсутня, і тому за допомогою дихальних вправ необхідно працювати над усуненням цього дефекту. Для цього ми робили вправи Переляк та Здивування.

 

Підсумки

І так, ми дізналися про наступне:

мовне дихання складається з 2 елементів : вдих та видих, які приблизно однакові за протяжністю
– у співочому диханні 3 фази: вдих, затримка дихання, видих

 

 

А в правах ми потренували м′язи, які приймають участь в утворенні співацького дихання, і попрацювали на виробленням активного вдиху, довгого видиху та над затримкою дихання, необхідною для активізації співочого апарату.

У наступних статтях ми більш детально поговоримо про співочий видих та зробимо вправи:

– для збільшення об’єму повітря в легенях
– для опрацювання довгого, рівного видиху

Ірина Анищенко

.

Подібні публікації: