Якось Гендель познайомився в Гамбурзі з композитором Маттесоном.

 

 

За сприяння Маттесона Гендель дізнався тутешні хори, опери та концерти.

Маттесон заступався Генделю, а той спочатку грав другу скрипку в оперному оркестрі, і прикидався, ніби він не вмів рахувати до п’яти, тому що від природи був дуже схильний до нерозумного жарту.

Пізніше Гендель звернувся до Маттесона:

– Мій люб’язний, відданий, найрозумніший, найталановитіший друг!
У тебе була безодня музичних талантів, і не було тільки одного людського: зрозуміти, що мені вже не потрібно твоє сором’язливе заступництво, що я вже виріс.

А якось Гендель вирішив провчити пихатого Маттесона.

Виконувалась опера «Клеопатра». Композитор – Маттесон, диригент – він же, головну роль виконував знову ж таки Маттесон.

Після гри на сцені, Маттесон йшов в оркестр, щоб акомпанувати решті вистави, оскільки вважав, що кожен автор може виконати краще, ніж будь-хто інший.

Але Гендель не допустив композитора до оркестру. І вони схопилися врукопашну.

Маттесон так розлютився, що після спектаклю на гамбурзькій площі намір проткнути Генделя шпагою.

Однак, при ударі шпага зламалася об широкий металевий гудзик Генделя.

Іменитих композиторів помилували.
А невдовзі Маттесон пригощав у себе Генделя, після чого вони стали кращими друзями, ніж раніше.

Ірина Анищенко

.