Якось Гендель познайомився в Гамбурзі з композитором Маттесоном.
За сприяння Маттесона Гендель дізнався тутешні хори, опери та концерти.
Маттесон заступався Генделю, а той спочатку грав другу скрипку в оперному оркестрі, і прикидався, ніби він не вмів рахувати до п’яти, тому що від природи був дуже схильний до нерозумного жарту.
Пізніше Гендель звернувся до Маттесона:
— Мій люб’язний, відданий, найрозумніший, найталановитіший друг!
У тебе була безодня музичних талантів, і не було тільки одного людського: зрозуміти, що мені вже не потрібно твоє сором’язливе заступництво, що я вже виріс.
А якось Гендель вирішив провчити пихатого Маттесона.
Виконувалась опера «Клеопатра». Композитор — Маттесон, диригент — він же, головну роль виконував знову ж таки Маттесон.
Після гри на сцені, Маттесон йшов в оркестр, щоб акомпанувати решті вистави, оскільки вважав, що кожен автор може виконати краще, ніж будь-хто інший.
Але Гендель не допустив композитора до оркестру. І вони схопилися врукопашну.
Маттесон так розлютився, що після спектаклю на гамбурзькій площі намір проткнути Генделя шпагою.
Однак, при ударі шпага зламалася об широкий металевий гудзик Генделя.
Іменитих композиторів помилували.
А невдовзі Маттесон пригощав у себе Генделя, після чого вони стали кращими друзями, ніж раніше.
Ірина Анищенко
.