Чому у багатьох людей з’являється страх виступу перед публікою, чому багатьом важко навіть заговорити з людьми?
Хвилювання властиве всім людям, але буває, коли хвилювання справді перетворюється на справжній страх.

Як же позбутися страху, коли раптом починають підкошуватися ноги, потіти долоні, а кров приливає до щок і з’являється заїкання?
Що ми можемо зробити, щоб прибрати ці неприємні відчуття, і виступати впевнено та гідно?

 

 

Страх поразки – що це?

Як часто буває – ми ще нічого не зробили – а вже боїмося. І боїмося, насамперед, поразки – раптом провалюся на співбесіді, раптом зганьблюся на публічному виступі, раптом не сподобаюся колегам, засміють, не підтримають.

І цей страх паралізує усі наші справи. Ми хочемо діяти, мріємо про успіх, але не робимо. Чому? Та тому, що так у нас ще є надія – краще підготуюся, і тоді виявлю себе у всій красі! (Далі можна продовжити свій перелік).

А якщо спробую, але не вийде, тоді будуть переживання, муки, гіркота поразки. А воно мені потрібне?
Невдача для нас схожа на провал і катастрофу.
І тому багатьом з нас краще і не починати щось робити – так звичніше. І самозаспокоєння нам на допомогу!

Страх – що це?

Але самозаспокоєння нам не допоможе, якщо потрібно виступати перед публікою, можливо навіть перед своїми колегами. Ми все одно боїмося.

Для початку не переживаємо, тому що ми не самотні, багатьом знайоме це почуття.
Давайте розберемо, що таке страх, і спробуємо поставитися до нього не як до ворога, а як до союзника.

Чому як до союзника? Та тому, що страх свідчить про наші слабкі сторони.
Боїмося води – треба навчитися плавати, боїмося виступати – потрібно прокачати у собі навички публічних виступів. Тобто почуття страху вказує на ресурс, якого ми не маємо, або є, але його не зовсім достатньо.

І тому пам’ятаємо: страх показує, що потрібно прокачати свою компетентність.

Виступ. Бути чи не бути?

Що буває найнеприємнішим у публічних виступах? – Очікування! Очікування виходу, очікування початку виступу.
Як складно часом зробити перший крок, і як важко буває почати – говорити, співати, або грати.
У голові проносяться різні думки і заважають зосередитися і налаштуватися на виступі. Від пильних поглядів публіки стає ще важче, думки плутаються, але як вийти із цієї складної ситуації?
Розумієш, що цей виступ дуже відповідальний. Однак серце часто б’ється і луною віддається в голові, дихання збивається і грудкою підстрибує до горла, а по скроні повільно скочується крапелька поту. Здається, що секунди, як у фантастичному фільмі, розтягуються до кількох днів.
Яка жалюгідна картина! Адже всього цього можна уникнути, якщо знати тонкощі та правила підготовки до виступу. Якщо володіти техніками: активним диханням, гнучкою інтонацією, рухомою мімікою та чіткою дикцією. Якщо опрацювати страхи та хвилювання.

Кожна людина може навчитися володіти голосом, керувати своїми емоціями, навчитися виступати перед аудиторією легко та вільно.

Перемога хвилювання

Якщо ми готуємося до співбесіди, іспиту, виступу, але дуже хвилюємося і переживаємо, давайте виконаємо вправи, і нам гарантовані впевненість та спокій:

1. Насамперед, потрібно відновити подих і заспокоїти серце, щоб воно не стукало і не підстрибувало до горла.
Через хвилювання дихання коротке та уривчасте? Давайте для початку подихаємо, утрируючи шумні вдихи та видихи, поступово дихання уповільнюємо, робимо його глибоким та спокійним. При цьому не піднімаємо плечі та дихаємо животом.

2. Помітили, що руки похолонули? Це походить від того, що кров гірше циркулює через хвилювання. Потрібно розтерти кисті рук, помасажувати пальці, потрясти руками.Не забудьте і про пальці ніг. Згинаємо та розгинаємо їх по кілька разів.
Піднімемося на шкарпетки і опустимося на п’яти, зробимо кілька разів.

3. Злегка простучим долонями або кулачками грудну клітку, активізуємо грудний резонатор для об’ємного та впевненого голосу.

4. Посуваємо плечима – піднімемо їх і опустимо, зробимо кругові рухи вперед і назад.

5. Злегка помасажуємо кінчиками пальців м’язи обличчя, проплескаємо їх і наведемо в тонус.

6. Активізуємо апарат артикуляції, а для цього погримасничаємо, витягнемо губи вперед в трубочку, посуваємо щелепою.

7. Розітріть мочки вух.

Поки виконуємо ці вправи, відволікаємось і забуваємо про хвилювання та страх, дихання заспокоюється, стає рівномірним і глибоким.
За кілька хвилин ми налаштовані на виступ – сміливий, упевнений.

І повірте, успіх нам гарантовано!

Ірина Анищенко
 
 
 

Подібні публікації: