Навчання онлайн – вихід? Ні! Тимчасовий захід!
У цьому впевнена і я, викладач із багаторічним стажем, і всі мої колеги-музиканти.
Спочатку був карантин через ковід, який тривав дуже довго, і всі втомилися від несподіваних заходів – маски, вимушене перебування вдома, заняття онлайн.
Згодом, здавалося, все йде на спад, і починається звичне життя та спілкування не через інтернет. Але! Мирне життя несподівано скінчилося. Настала страшна війна, в яку ніхто не міг повірити.
Наші люди пережили дуже багато. Але як же шкода дітей, чиє дитинство було перекреслено. У когось війна забрала життя, когось позбавила здоров’я, віри у майбутнє, своїх будинків, рідних та близьких.
Учні якось одразу подорослішали, в їхніх очах оселилася мудрість та туга, на обличчях якщо й є посмішка, то сумна.
Ніхто не розумів – що та як робити. Життя розкидало нас по різних куточках країни та закордону у пошуках миру та спокою.
Але як же навчання? Чи до нього зараз? Бути бодай живим, без каліцтв, здоровим.
І ось тут я цілком упевнена: займатися потрібно. Колись усе це закінчиться, краще щоб швидше, але зараз навіть загадувати не доводиться. Спочатку були впевнені, що за кілька днів, потім – тижнів, пізніше – місяців, настане мирне життя. Усі розуміють, що так, як раніше, вже ніколи не буде. Але всім хочеться миру та спокою.
Варіанти навчання
Займатися – вирішено – треба. Але як? Варіант один — онлайн, тому що всі живуть хто де.
Але як займатися музикою? Як тимчасовий варіант — по інтернету, з надією, що скоро всі повернуться до шкіл.
— Онлайн заняття
Навчатися онлайн важко всім, і вокалістам, і інструменталістам. І учням навчатися, і викладачам працюватимуть. Потрібний стійкий інтернет, гаджети, чого інколи немає.
З гіркого досвіду онлайн, вокалісти знають, що для роботи учневі потрібно два гаджети. Найкраще виходити на зв’язок з комп’ютера, ноутбука, складніше з мобільним інтернетом, зв’язок гірший.
Але хоча б два телефони просто потрібні: один для зв’язку, другий – для фонограм та технічних матеріалів.
А як бути інструменталістам? Яку форму роботи застосувати? Онлайн гра? Або відео, щоб потім розібрати саме виконання учня?
Часто, якщо інтернет нестійкий, зв’язок переривається, звук пропадає, зависає зображення.
Але без уроків у реальному часі нікуди. Викладач та учень, хоч і по різні боки монітора, але кожен за своїм інструментом, можна підкоригувати посадку, вокалісту – постановку учня. У цьому варіанті є хоч якийсь прямий контакт. Можна одразу вказати на помилки, показати правильний варіант. Та й учням так звичніше.
— Відеозапис
Відеозапис також застосовується викладачами — і вокалістами, і інструменталістами. У відео все наочніше: і помилки, і добрі моменти.
Старші учні можуть записувати відео самі, малюкам же не обійтися без допомоги старших, а це вже взаємодія дітей та батьків. І ціль у дорослих з’являється – навчити швидше дитину користуватися гаджетом для роботи, а не тільки для того, щоб на телефоні грати і мультики дивитися.
Позитивне від відео те, що можна записувати багато варіантів, вдосконалюючи виконання. Потім можна неодноразово прослуховувати окремі місця та реагувати на зауваження викладача. І таким чином, згодом учень навчиться контролювати свою гру.
Викладач має можливість зупинити відео, підказати та разом із учнем обговорити виконання. Вчитель може записати на відео складні моменти, які потрібно виправити учню. Це наочно для дитини, і буде еталоном для наслідування.
Запис можна увімкнути стільки разів, скільки потрібно. І це буде в нагоді і викладачам, і учням.
Виконавча майстерність
Вище ми вже розібрали, що заняття в інтернеті – це вимушений захід, і, сподіваємося, тимчасовий. Тому ні про яке підвищення виконавського рівня не може бути мови.
Наразі завдання музичної школи – зберегти контингент, відволікти дітей від реалій життя, наскільки це можливо. І спиратися на ті знання та рівень художньої майстерності, якої учні досягли раніше.
І викладачі, і батьки відзначають у дітей за обставин, що склалися, емоційне вигоряння. У звичному житті, з багатьох прикладів, діти — привітні, емоційні, які тонко відчували музику, нині не відгукуються на характер творів. У учнів мало бажань плідно трудитися та недостатньо творчих поривів.
Та ще велика завантаженість у загальноосвітній школі, адже заняття, а це онлайн, ніхто не скасовував.
І тому викладачам треба пам’ятати, що всі ми зараз перебуваємо в незвичних умовах, бути терпимішими, допомагати учням, морально підтримувати їх.
І пояснювати дітям, що все погане закінчиться, але треба не гаяти часу, займатися, щоб бути розумними, освіченими і гідними кращої долі.
І пам’ятати: все проходить, пройде і онлайн навчання, тому що це – тимчасовий захід, ми змушені зараз навчатися у такій формі.
Але всі ми мріємо швидше повернутися до занять у школі.
І так буде.
Ірина Анищенко
.